Автостоп: коли дорога кличе…

Ти любиш подорожувати? Я так. І мої друзі так. А що, якщо я скажу тобі, що це можна зробити значно дешевше і значно цікавіше? А що, якщо ти зможеш побачити країну зсередини, а не зсередини автобуса? Про свій досвід у мандрівках розповіла студентка третього курсу Анна.

Подорож

Львів – Київ. Моя перша дорога автостопом. Я зрозуміла, що це дорога всіх новачків, адже там всього лиш 500 км, вона в хорошому стані і тому так можна швидко добратись до пункту призначення.

Я хотіла поїхати автостопом не тому що це дешево, а тому що мені було цікаво і я хотіла перебороти свій страх. Пам’ятаю як перший раз стопила, то навіть боялась дивитись у очі водіям.

У листопаді я познайомилась з хлопцем, який надихнув мене на нові мандрівки. Тому, першою нашою спільною подорожжю була дорога в Одесу. А це якраз був кінець осені, холод, сніг, тому дорога була складною. Та ми досить швидко добрались до Києва, а звідти і у кінцевий пункт. Веселим фактом є те, що хосту у Одесі ми купували горілку і пельмені.

Навесні ми поставили собі за ціль добратись до Нідерландів без зупинок на ніч. Зі Львова в Гаагу ми заїхали за 30 годин, враховуючи 4 години на кордоні. Половину ночей ми провели у хостів, а іншу половину у наметі. Багато хто подорожує так тому що не мають грошей, але хочуть побачити світ. Ми ж такого не любимо і нашою метою є зовсім не це. Тому, нічого трешового у нашій подорожі не було. Не бомжували, грошей не просили, по смітниках не рились.

Автостоп

Складність в тому, що європейський автостоп відрізняється від українського. У нас ти просто виходиш на дорогу, підіймаєш руку і стопиш. Щодо Європи, то там більшість доріг є автобанами, а зупинки на ньому категорично заборонені. Тому, в інших країнах ми стопили на виїздах з міста, паркінгах і заправках. У двох останніх місцях ефективніше підходити до водіїв, які там зупинились, та питати куди вони їдуть. Це теж було складністю для мене, адже я соромилась свого акценту і було важко сприймати відмову на свій рахунок.
Нам попадались нудні водії, також такі, які не хотіли розмовляти взагалі, але я ніколи не відчувала небезпеку. Моєму життю ніколи нічого не загрожувало.

Люди

У Німеччині люди знають англійську, але не хочуть нею розмовляти. Так само і французи. Скандинавці мають ідеальну англійську. З поляками краще польською або українською. Зовсім англійською мовою не розмовляють іспанці та італійці. Тому, варто готуватись до поїздки заздалегідь. Головне, зацікавити людей, тоді вони з більшою охотою тобі допомагатимуть.

Каучсерфінг

Каучсерфінг в Україні набирає обертів, але не на класичному сайті, а на сторінці студкауча. Знайти їх можна у фейсбуці та телеграмі. Для подорожей Європою краще використовувати couchsurfing.com. Варто знати, що на людину є лише 10 запитів тиждень. У Європі каучсерфери переважно старші, ніж у нас. Це люди, які багато де подорожували, багато чого бачили та хочуть, щоб інші робили так само. Головне, не сприймати каучсерфнг, як безкоштовний хостел. І варто щось запропонувати господарям дому. У мене от завжди були з собою макарони та банка італійських сардин. Я просто пропонувала приготувати вечерю і багато хто на це погоджувався. Люди справді були приємно вражені.

Мета

Ідея цього всього – це культурний обмін. Їхати туром чи автобусом – це круто, звісно, фотографії в інстаграм можна запостити. Але так ти нічого не дізнаєшся про країну. Подорожуючи автостопом, ти їдеш з людиною, яка живе у цій країні і яка може розказати тобі неймовірну кількість цікавих речей. Так само ти можеш розказати про свою державу багато чого нового і людям це теж цікаво. Головне, будьте привітливими і люди будуть такими ж до вас. Була ситуація, що ми застряли у дорозі, а до дому хоста було всього лиш 27 км. То один з водіїв вислухав нашу історію і зробив великий гак, щоб підвезти нас.

 

 

Поради:

1.       Дивитись, що тобі показують водії. Вони можуть підказати тобі кращу дорогу чи місце для зупинки машин. Тому, не варто розчаровуватись, якщо довго ніхто не зупиняється. Можливо, вони просто їдуть недалеко або ти стоїш на неправильному місці.

2.       Якщо людина не хоче розмовляти з тобою англійською, то варто сказати фразу-другу на її рідній мові, а потім пояснити, що ти турист. Після цього люди стають значно м’якшими і переходять на мову, яку ти знаєш.

3.       Розбиратись в картах, скласти собі маршрут, продумати місця, де будеш стопити.

4.       Дізнатись побільше про країну, куди їдеш. Повчити трішки мову, прочитати правила, що можна, а що заборонено, точно знати, де ти будеш жити.

5.       Не потрібно боятись. Часто буває, коли довго стоїш на одному місці і тебе ніхто не підбирає, то тобі починає здаватись, що ти будеш стояти тут вічність. Насправді, за годину-дві-три, може більше, але хтось зупиниться і підвезе тебе. Тому, не варто впадати в паніку, варто просто позитивно налаштуватись.

 

Дмитрик Юлія