Блог з мережі. Чому успішні люди завжди залишаються учнями

 

Коли я вперше зустрів свого ментора, то мене не вразили Його дороге авто, багатомільйонний бізнес чи навіть те, як Він керував сотнями людей.

Ні, мене вразило те, яким скромним Він був та як багато запитань продовжував ставити МЕНІ.

Я міркував: «Цей чоловік – багатий, утверджений – має усе, але Він цікавиться моєю думкою щодо всього. Якого біса?»

Спочатку мені здавалася, що таким чином Він намагається зробити так, щоб я почував себе важливим. Це звична стратегія, яку декотрі використовують, щоб упливати на людей.

Проте згодом я зауважив, що Він питає думки кожного та справді цікавиться ними. Він слухав. Навіть сказав мені, що Його найкращі ідеї прийшли від людей, думкою яких Він би зазвичай не поцікавився.

З часом ми заприязнювали, ця людина стала моїм ментором. Але мене завжди цікавило чому Він завжди цікавиться думкою інших та питає в них поради.

Тож десь через два роки я нарешті спитав його: «Чому Вас завжди цікавить думки та поради інших? Ви ж такі успішні.»

Він відповів: «Я не знаю хто сказав це, та Він мав бути розумною людиною: «Секрет успішної людини полягає в тому, що вона завжди бачить себе студентом, котрий навчається від інших.»

У той момент я не мав ані найменшого поняття, кого цей чоловік цитував. Проте через декілька тижнів, коли я серфив по Goodreads, то натрапив на цю цитату»:

«Чи ви знаєте секрет справжнього вченого? У кожній людині є щось, що я можу почерпнути в неї. У цьому я є її учнем.» – Ральф Волдо Емерсон

Щось нарешті клацнуло. Мій ментор є успішним, бо завжди бачить себе в ролі учня. Навіть тоді, коли він вже начебто й пройшов цей етап.

Наприклад, частина найкращих порад для підприємництва прийшла від дружини його бізнес-партнера. А один з товаришів по грі в гольф розповів йому про інвестування. Виглядає справжньою випадковістю, чи не так?

Дехто вважає, що, досягнувши певного рівня, вони мають обмежити спілкування з людьми «під ними». Дехто взагалі перестає говорити до «нижчих», не кажучи вже про бажання вислухати пораду від них.

Ми всі були там, «унизу». Менеджери, що вважають себе вищими за інших. Люди зі станом, які переконані, що вони розумніші за людей без цього стану.

Декотрі люди переконані, що титул, статус чи більша кількість грошей означають, наче навчатися їм не можна у людей з нижчим «рівнем».

Облиште. Це – найбільша дурниця, з якою ми стикаємося в повсякденному житті. Натикаємося на це постійно. І не лише за робочих обставин, а й будь-де ще.

Зустрічаємо це у великих компаніях, де найвище керівництво ніколи не спілкується з працівниками нижчого рангу. Бачимо це серед соціальних груп, де люди з вищою освітою дивляться інакше на людей, які не закінчували коледжі.

Купа людей стверджує, що вони пізнають життя, але відкидає ідею переймання досвіду в інших людей. На мою думку, це – дуже дивно. Лише загляньте у Twitter та наткнетеся на багатьох користувачів, що має щось з «пізнаю життя» у своєму біо.

І це чудово. Нам усім постійно варто продовжувати вчитися. Тож чому б не переймати досвід у ВСІХ людей?

Чи ти коли небудь просив поради з фінансових питань у когось некомпетентного, на перший погляд, з цих питань? Можливо 16-річного підлітка? Лише задумайся.

Багато років тому, мій ментор спитав мене про інвестування, взаємовідносини з людьми, маркетинг, стратегії та про багато інших речей. Тоді Він знав, що я лише завершив коледж.

Звісно, Він знав. Але Його це не цікавило. Він переймався лише тим, що я мав сказати. І робив це щиро. Так, 99% речей, які я Йому розповів найімовірніше не мали вагомого значення. Та якщо ви хочете розвиватися, то робитимете це на 1% за раз.

«Але ж просьба інших людей по допомогу може завдати удару моєму іміджу.»

Це лише відгомін твого его. Повір мені: ти не виглядатимеш дурнем, якщо ставитимеш запитання. Насправді ж, усе – рівно навпаки. Більшість розумних людей, яких я знаю, ЛИШЕ ставлять запитання. Вони ніколи не роблять пустих припущень.

Я відтворив звичку мого ментора питати думку та просити поради у кожного. Запитаєте навіщо? Люди дали мені купу нових ідей для статей та цікавих думок для реалізації мого бізнесу. А ще я став другом для багатьох людей, поставивши їм лише одне просте запитання.

Тож, що ти боїшся втратити? Спитай першого зустрічного про щось, що в тебе на думці. Спробуй, але не дивуйся, якщо одержиш хорошу відповідь. А якщо ні – не переймайся. Просто спитай когось іншого.

 

Даріус Фороух
Оригінал статті

Підписуйтесь на нас у Telegram