***

Навколо гамір. Завжди людно.

Плече в плече. Не розійтись.

На мене ж люди діють згубно.

Від звичок важко відректись.

Сьогодні друг, а завтра ворог злісний.

Вчора чужий, сьогодні ж ти мов брат.

Що завтра буде? Я ж бо не провісник.

Моє сумління- мій найгірший кат.

Всі посмішки солодкі то омана.

На поготові за плечима гострий ніж

Роками гоїться болюча рана

Хоч по живому знов бери та й ріж

Буває так, що ненаговоритись,

В добі не вистачає нам годин.

Проте коли ж бідою поділитись

То серед сотень тисяч ти один.

Хоч клич не клич. Ніхто не відгукнеться.

Той звук застряг.Комком у горлі став.

Пуста стіна- твій горизонт обмежень.

І в’язнем в нім зробив себе ти сам.

Безліч ідей летять тобі у поспіх.

Сотні порад мов рятувальний круг.

Та ти продовжуєш іти шляхом наосліп

Серед мільйонів звуків ти давно оглух.

 

Автор Ксеня Пільц