Сергій Бунда. Мрія, автостоп і жодних перешкод


Мозок, як
і будь-який справжній друг, інколи любить з нас покепкувати. Часом викидає настільки несподівані ідеї, що стає трохи моторошно. Але ж це все не просто так. Значить саме час діставати з полички яскраві фарби і застосовувати їх до нашого сірого повсякдення.

У літній час, коли нудьгувати ну аж ніяк не хочеться, ці ідеї навідують нас дедалі частіше. І ми, сповнені натхнення та ентузіазму, ведемося на них.

Так вчинив 19-річний студент Сергій Бунда в компанії зі своїм братом Богданом. Навколосвітня подорож стала їхньою спільною мрією, здійснення якої хлопці не хотіли відтягувати на «потім». Жага до пригод, авантюрний запал та непоборне бажання здійснити задумане – те, що не раз допомогло братам у подорожі.

За місяць Сергій та Богдан обїздили Європу. Жодних планів чи стратегій. Лише 150 доларів у кишені на двох. І тільки автостоп. Впродовж всієї поїздки брати ділилися своїми враженнями та порадами з підписниками у Instagram акаунтах у фото- та відеоформаті. А детальніше, щойно завершивши цю мандрівку, мені погодився розповісти один із братів, Сергій.

Ця поїздка була спонтанною ідеєю?

Був план безкоштовно потрапити на фестиваль «Tomorrowland», який проходив у Бельгії 20 липня. Також на 24 липня ми забронювали літак з Німеччини на острів Пальма-де-Майорка. Але наприкінці червня вирішили, що через 5 днів вирушаємо в Португалію, до океану, а тоді вже до Німеччини на літак. Решта подорожі була більше спонтанною, послідовність дій будували дорогою.

Чому поїхав саме з братом?

З братом у мене хороші стосунки. Разом навчались у школі, завжди разом гуляємо. Він – мій найкращий друг. Уже давно міркували над тим, аби вирушити удвох у подорож, проте у Боді на той час були певні проблеми із закордонним паспортом.

Узагалі, можу впевнено сказати, що компаніє відіграє дуже велику роль у мандрівці. Подорож – це життя, емоції, відпочинок, робота. І треба провести всі ці дні з людиною, з якою тобі буде цікаво, весело і легко. В мене з братом дуже подібні погляди. Нам було дуже класно. Тож компанія вирішує все. Або лишень самому вже їхати.

А як до цього поставились ваші батьки?

Мама вже звикла до наших подорожей і ставиться до цього добре. Та все ж не дуже хоче відпускати нас кудись далеко, адже переживає завжди. Я вдячний їй за те, що довіряє і вірить в нас.

Ви подорожували винятково автостопом?

Не лише. Їздили у поїздах «зайцем».

Проблем із законом не боялись? Адже це Європа – там із таким строго.

У Європі є довіра до людей. Щоправда, все залежить від країни, бо всюди свої закони. Та я законів не боюсь. Боюсь потрапити за ґрати. Одного разу просидів у поліції в Нідерландах 4 дні. І це було важко, бо крім камери більше нічого й не бачив. Найгіршим є те, що в тебе можуть забрати твою свободу. Це і є для мене страшним.

Ну а за проїзд «зайцем» нас неодноразово ловили провідники, але нічого нам не робили – навіть поліцію не викликали. Завжди якось все добре закінчувалось. Просто в нас є своя система…

І в чому ж суть вашої системи?

Система як говорити з провідниками. Вони просто висаджують нас із потягів, коли ловлять або виписують штраф. Штраф, який ми і так не оплачуємо, оскільки він не доходить до України. Та знову ж таки, усе залежить від країни, у якій тебе зловили.

А як складалися справи з фінансами?

Я майже ніколи не накопичував гроші задля подорожей. Тільки у випадку, коли потрібні квитки на літак. А так, то я завжди беру із собою всі гроші, що маю, але, звичайно ж, намагаюсь витрачати якнайменше.

Чи виникала в тебе думка влаштуватись кудись на короткочасну роботу, аби підзаробити, коли в кишенях ставало вже зовсім порожньо?

Ні, такого не було. Гроші були завжди на карточці на всякий випадок.

У вас була конкретна мета у цій мандрівці? Чи просто відпочити, набратись якогось досвіду або це все, можливо, було з метою заробити (маю на увазі твій блог в Instagram)?

На блозі я грошей маже не заробляю, а навіть навпаки вкладаю. Я просто хочу, щоб мене знали. Щоб знали, що є такі прості студенти, як я. Хочу показати людям весь світ своїми очима. Жодної ідеї я, начебто, не переслідую. Просто не можу все життя сидіти на одному місці і працювати на одній роботі. Життя одне і жити треба в насолоду. Ну і, звісно ж, таким чином я накопичую для себе багато досвіду.

Тож скільки місць ви відвідали? І яке вразило вас найбільше?

Скільки місць – я не рахував. Кожне місто по-своєму атмосферне і класне. Немає такого, яке б мені не сподобалося. Я готовий до всього і кожного разу знаю, на що йду. Мені всюди цікаво побувати. Одне, що впевнено можу сказати: найбільше мені сподобалась Швейцарія та Монако. Це дві дуже чисті  і багаті країни. Є багато місць, де можна дійсно добре відпочити, особливо у літню спеку. Там немає такої кількості бездомних, як у нас. Там тебе ніхто не обкраде і завжди лояльно до тебе віднесуться. Там навіть є заклади, у яких можна харчуватись безкоштовно.

Які б ти дав поради людям, які вирішили повторити твою подорож? Яких помилок ти, можливо, допускався? Чого не врахував?

Головне нічого не боятися. Не перейматись сильно тим, що не є того вартим. Не думати ні про що і просто йти до своєї мрії. Я ж майже нічого не планував, ні на що не надіявся, не боявся помилок – лише здійснював заповітне.

Один тільки нюанс – взяв забагато речей. Було важко ходити зі своєю сумкою.

Так, згідна, у таку подорож потрібно брати лише найнеобхідніше. Адже з таким тягарем далеко не зайдеш. Назви три речі, без яких ти точно не обійшовся б.

Офлайн-карта для навігації та портативний зарядний пристрій. Багато-багато води і людина, з якою тобі буде цікаво стояти на трасі і зупиняти машини весь день.

Даси три лайфхаки у дорозі нашим мандрівникам?

Саме зараз я веду свій блог в Instagram, де ви можете віднайти багато лайфхаків і не тільки. Адже у трьох словах тут не розповіси.

Там ви також відшукаєте інформацію про те, як зекономити у подорожі, де перебути ніч та поїсти за безцінь, не впасти духом і багато іншого.

Як думаєш, чи кожен би спромігся зробити так, як зробив ти? Чи для цього потрібні якісь певні риси характеру, можливо?

Звичайно, не кожна людина так зможе. Спати в аеропортах, вокзалах, парках, пляжах і т.д. Треба ще знати, як, що і де, вміти перебороти себе в деяких ситуаціях. Найбільше бояться вийти із зони комфорту без грошей. Але вважаю, що просто не потрібно про це думати.

В будь-якому випадку, кожна подорож змінює людину.

Погодився б продовжити свою подорож, але вже, скажімо, не у Європі, а в Азії, Америці, Африці…?

Звичайно, що так. Моя мрія – побачити весь світ. Тому поїду ще й туди.

А як щодо України?

Україною я подорожував раніше. Мені цього достатньо. Зараз тільки здійснюю різні футбольні виїзди за львівські «Карпати».

 

Спілкувалася Олена Кайсим
Фото: Instagram.com/sergiy.bunda

Підписуйтесь на нас у Telegram