Жінки, які змінили світову науку, та Україна

11 лютого у світі відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Менш ніж третина науковців у світі – жінки. Україна на 12 місці в Європі, наш показник зараз сягає 45%. Проте так було не завжди. Довгий час жінки в науці були забороненою темою. Хто з жінок, які змінили світову науку, пов’язаний з Україною?

Софія Окуневська-Морачевська

Її наполегливість захоплює: вона стала першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині та першою українкою Галичини, що здобула університетську медичну освіту. Здати іспит допомогли самоосвіта та репетиторство. На її екзамен у Львівській академічній гімназії прийшли Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Лука Белей та інші.

Софія вперше в Західній Україні започаткувала курси сестер милосердя та акушерок. Жінка працювала над словником української медичної термінології, була членом Наукового товариства імені Шевченка, писала наукові статті. Учений ступінь доктора медицини жінка отримала у Цюрихському університеті.

Марія Склодовська-Кюрі

Марія Склодовська народилася у Варшаві. Хімік Дмитро Менделєєв був другом її батька, а сам батько викладав фізику, тому дівчина росла в науковому середовищі. Для навчання Склодовська-Кюрі переїхала до Франції.

1912 року учена проводила лекцію у Львівській політехніці, цього ж року отримала звання почесного доктора цього закладу вищої освіти. Згодом вона брала участь в організації стажувань учених Львова у провідних європейських наукових установах.

Марія присвятила своє життя вивченню радіоактивних речовин. Разом з чоловіком П’єром Кюрі їй вдалося відкрити такі хімічні елементи, як радій і полоній. Під час дослідів зазнала впливу підвищеної дози радіації, що і стало причиною погіршення здоров’я жінки, а згодом – смерті.

Полонська-Василенко Наталія

Ця жінка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Вона є не лише членом Наукового товариства імені Шевченка, академіком Української Вільної Академії наук, а й членом Українського історичного товариства в США та Міжнародної академії наук в Парижі. Сферою дослідження Наталії є історія України, особливо української церкви.

1943 року жінка переїхала з Києва до Львова, згодом емігрувала спершу до Чехії, потім до Німеччини, де також продовжувала наукову діяльність. У Мюнхені жінка викладала історію України. Наталія опублікувала майже 200 наукових праць.

Віра Богданівська-Попова

Вона є однією з перших жінок-хіміків та першою авторкою підручника з хімії в Російській імперії. Основною сферою її дослідження були кетонні сполуки. Також вона видавала праці з ентомології – науки про комах.

Жінка прожила недовго – лише 28 років. З 22 років майже кожне літо проводила в селі Шабалинів у Чернігівській області, в маєтку свого чоловіка Якова Попова. У цьому селі її і поховали. Померла вона внаслідок вибуху при спробі синтезувати дві хімічні речовини. Ці речовини вдалося синтезувати лише через більш ніж 60 років після смерті жінки.

Луція Фрей

«Надзвичайно скромна, тиха, з працьовитістю мурахи», – так характеризував Луцію її колега лікар-невролог. Більшу частину свого життя жінка провела у Львові. Вулицями, на яких вона жила, ми ходимо щодня: Дорошенка, Гоголя, Гайдамацька. Навчалася жінка у Львівському університеті.

Вона була однією з перших лікарів-неврологів, дослідницею синдрому, названого на її честь – Луції Фрей. Чимало епізодів її життя залишаються білими плямами. Невідомо, наприклад, дати смерті Луції, проте більшість дослідників вважають, що її вбили 1942-1943 рр. під час Голокосту.

Олена Казимирчак-Полонська

Щоб зрозуміти масштаби впливу досліджень цієї українки, варто знати, що за життя 1978 року її іменем назвали астероїд 2006 Полонська. Жінка досліджувала рух планет, отримала ступінь доктора філософії та фізико-математичних наук. За свої відкриття Олена отримала найвищу астрономічну нагороду – премію Бредихіна. Також брала участь у виданні праць з вищої математики та програмування шрифтом Брайля.

Доля жінки була дуже складною: зникнення на війні чоловіка, смерть сина, звільнення з роботи під час сталінських «чисток», арешт, смерть матері. Олена зацікавилася теологією, а через декілька років прийняла чернече постриження. До кінця життя вона майже повністю втратила зір, проте зберегла бажання працювати: останні праці диктувала помічницям.

Геді Ламар

Більшість людей знає цю жінку як неймовірну акторку. Часто її називають найкрасивішою жінкою Європи. Вже у віці 12 років Геді виграла конкурс краси у Відні. Проте, окрім цих заслуг, вона була науковцем. До дня її народження навіть приурочили День винахідника у декількох країнах. Отже, що пов’язує її з наукою та Україною?

1942 року Геді з другом запатентували систему, яка дозволяє дистанційно керувати торпедами. Також вони отримали патент «Секретна система зв’язку». Цей патент став основою для зв’язку, який зараз використовують в мобільних телефонах, GPS тощо.

Геді при народженні в Австрії отримала ім’я Гедвіга Єва Марія Кіслер, а її батько був банкіром з єврейської сім’ї зі Львова.

Гелен Петраускас

Вона стала віце-президенткою компанії «Ford». Це перша жінка і наймолодший віце-президент за всю історію компанії. У той час навіть на державному рівні виступали проти подушок безпеки, проте саме завдяки Гелен компанія почала активно впроваджувати подушки і ремені безпеки у своїх автомобілях. Жінка здобула юридичну освіту, отримала ступінь доктора наук з математики, була штатним співробітником Президентської ради з якості довкілля.

Як вона пов’язана з Україною? Її жіноче прізвище – Сливінська. Народилася Гелен у Львові, проте одразу після її народження в 1944 році сім’я емігрувала на декілька років до Австрії, а потім до Америки, де і залишилася.

Марина В’язова

За плечами нашої сучасниці чимало досягнень у сфері математики, вона здобула наукові ступені в Україні та Німеччині. Сколихнула українка світову спільноту 2016 року, коли розв’язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі й у співавторстві також у 24-вимірному.

До цього задачу пакування куль було розв’язано лише для просторів із трьома чи менше вимірами. Дискусії щодо цієї задачі тривають ще з початку 17 століття. За своє досягнення жінка отримала багато нагород та премій.

Чимало інших наших сучасниць вже стали частиною світової історії науки. Значна кількість виїжджає для продовження своєї наукової діяльності за кордон. Причини відомі: фінансування освіти та науки, умови праці і перспективи  – проблеми, які варто вирішувати якнайшвидше, щоб зупинити «відплив інтелекту».

Львів досягнув помітних успіхів у цьому. Місто регулярно фінансує наукові конференції, виплачує премії не лише науковцям, а й, наприклад, випускникам, які написали ЗНО на максимум, чи учням за успіхи в навчанні. Як наслідок, Львів став першим містом за рівнем знань випускників.

Чимало винахідниць є в нашому місті і зараз. Минулого року 16-річна школярка Соломія Леньо завоювала дві нагороди на конкурсі юних дослідників у США. Її винахід має допомагати кардіологам швидше ставити діагнози пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. Участь у цьому конкурсі взяли понад 1,5 тисячі молодих науковців зі усього світу. Соломія отримала нагороду від Української малої академії наук та від короля Саудівської Аравії, який запропонував допомогу у вступі в будь-який університет світу, проте Соломія залишилася для подальшого навчання у Львові в УКУ. Допомогу в подальших розробках запропонував дівчині і мер Львова Андрій Садовий.

Інша львів’янка Софія Петришин представляла Україну на Олімпіаді геніїв у США, де виборола бронзу. Вона презентувала пристрій, який перетворює цифрову інформацію на шрифт Брайля. Як і попередня винахідниця, Софія залишилася в рідному місті для подальшого навчання.

Львів демонструє гарний приклад для інших українських міст. Адже  молоді треба дати зрозуміти, що їхня праця буде належно оцінена і вдома.

Тетяна Байбак

Фото: Unsplash, The Hollywood Reporter, Independent